І цибулю кришили, і капелюхи робили...

За лаштунками етнофестивалю працювали тисячі людей - організаторів, учасників, спон­сорів, волонтерів. Це був дійс­но перший, невідомий процес організації, підготовки та про­ведення такого величного для району дійства. Якщо ви були на фестивалі, то не могли не помітити мо­лодих осіб у жовтих безрукав­ках із написом «Волонтер», які працювали і на кухні, і на дитя­чому майданчику, і прибирали велику фестивальну терито­рію, що було вкрай нелегко.

Протягом трьох днів понад 300 осіб потрібно було годувати гаря­чими сніданками, обідами та вече­рями. Для цього працювали дві польові кухні, і в них - 10 волонте­рів. Тут частували кашею, макаро­нами, овочевим салатом, борщем, помідоровим супом, капусняком, гуляшем, котлетами та сарделька­ми. А ще постійно були гарячий чай та кава.

Відповідальна за роботу обслу­говуючого персоналу та волонте­рів Наталія Малиновська розпові­дає: «Я вдячна організаторам за те, що продуктів на кухні було вдо­сталь і ми могли дати добавку со­лдатам. Хотіла би відзначити во­лонтерів з Бродівщини, особливо Артема Каїмова (від УНГІ). Це не перший його фестиваль, він доб­ре обізнаний у таємницях польо­вої кухні. З задоволенням піднімався о шостій годині ранку, розпалював вогонь (а це було досить складно у дощову погоду), щоб до дев'ятої все було готове. Добре працювали на кухні і дівчата-волонтери Катя Тихонова та Ірина Білінська, які були задіяні ще й у те­атралізованому виступі для дітей у наметовому містечку щодо здо­рового способу життя (кер. Дмит­ро Шпаковський).

Старші волонтери навчали мо­лодих дівчат працювати на кухні, бо дехто робив це вперше. Не вірилось, що будемо сікти капусту на салат для 300 людей, це дуже складно. Волонтери для цього при­несли з дому шатківниці. А от щодо цибулі, то наплакались від неї усі. Солдати навіть запрошували на­ших волонтерів у частину на кух­ню».

Інші волонтери працювали на дитячому майданчику, який орга­нізували працівники Золочівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Тут були і рухливі старовинні ігри та забави, створювали мініатюру українського сільського двору з картону та розмальовували його, виготовляли картонні капелюхи та прикрашали їх витинанками, роз­мальовували ляльки, ліпили з пла­стиліну, зробили навіть «українсь­кого рушника» тощо.

У волонтерському загоні були активні, комунікабельні та веселі молоді люди з Куровицької та Зозулівської загальноосвітніх шкіл.

Перший день фестивалю, який супроводжувала гарна, сонячна і тепла погода, розпочався малюванням загального «українського рушника». Діти різного віку розмальовували картонне по­лотно довжиною 5 метрів. Далі робили капелюхи з картону і при­крашали їх різнокольоровими фігурами Цим захопилось багато ма­леньких красунь. Кожна дівчинка намагалась прикрасити свій капе­люшок квітами, метеликами, пта­шками, і у кожної виходив цікавий і неповторний. Одна з бабусь, яка спостерігала за дітьми, відзначи­ла: «Я у захопленні від творчої ро­боти своїх внуків». У наступні дні фестивалю погода погіршилась задощило, запланована робота, на жаль, не реалізувалась стовідсот­ково, але майданчик для дітей про­довжував працювати і розважати маленьких гостей.

Працівники ЗРЦСССДМ відзначають роботу з організації волонтерів вчителів-керівників Галини Казимирівни Пелех з СЗШ с. Куровичі та Людмили Дмитрівни Лотоцької з СЗШ с. Зозулі, а також волонтерів Володимира Олексіва, Марію Олексів, Романа Стрільчука, Олега Скоропада, Тетяну Дідух, Лесю Макар, Тетяну Когут, Тараса Юзву, Ярослава Безпалька, Тараса Соху, Тараса Бахура, Віктора Маленчака, Світлану Макогонську, Христину Серкіс, Ярину Білобран, Сергія Легоцького, Марту Лотоцьку, Христину Михайлівську, Віталія Бруха, Зоряну Брух, Оксану Кудерявець, Мар'яну Питльовану, Павла Костецького з м. Золочева, які залу­чали дітей_: активно включались у роботу, а також надали дієву до­помогу організаторам.

Слова подяки слід скерувати і директору ТзОВ «ГрафоПак» Ва­лерію Кравчуку та директору ЗСШ № 4 м. Золочева Олені Павлишин за допомогу у підготовці до робо­ти дитячого майданчика.

Набутий волонтерами досвід обов'язково стане їм у пригоді чи то для вибору майбутньої про­фесії, чи для роботи на наступно­му фестивалі.

Ірина ДОМАРЕЦЬКА